Колишній завідуючий Березівським сільським клубом, займався розвитком художньої самодіяльності в Гребінківському районі і в свій час залишив, як сказав нині покійний його однокласник Петро Линовицький у своїх віршах – батьків слід.
Дуже вдячний своїй долі, що мав можливість навчатись в школі № 55, де директором був художник Ковтун Антон Спірідонович, який навчив малювати і розуміти образотворче мистецтво, що допомогало йому в подальшій його творчій діяльності.
Доля подарувала Володимиру Олексійовичу Сліпаку життя чудової пори - народження в передвоєнні роки на початку літа, насиченого красою барв, щебетом птаства, дзвінкоголоссям усього сущого на землі.
Мабуть, від того і душа його, увібравши все, що його оточувало, відчула цінність життя, величну пісню природи і святе бажання зріднитися з мистецтвом, з його милозвуччям, мелодійністю, неповторною красою. У важкі післявоєнні роки, залишившись без батька, Володимир зростав під ніжноспів маминої та бабусиної пісні, яка лилася струмком добра у його серце.
Постійним супутником в його житті був баян з ним він не розставався ніде, ні в школі, ні в армії, ні в інституті, з ним він і сьогодні. Тож у його композиторському доробку головне місце займають пісні про сокровенне і вічне - про матір, материнську любов, кохання, про рідний край.
Музика і пісня — основа його життя та чутливої душі. Де б він не працював, яку б посаду не обіймав, з піснею і музикою не поривав ніколи. На кожній із посад - починаючи від вчителя музики, образотворчого мистецтва і завідуючого сільським клубом і до нинішньої — керівника обласної організації Національної Всеукраїнської музичної спілки він сповна віддає улюбленій справі і знання, і натхнення, і безмежну любов до духовних надбань народу.
Збірки пісень Володимира Олексійовича
Очолюване ним обласне відділення НВМС, яке об'єднує професійних і самодіяльних митців Полтавщини, має певні здобутки у розвитку національної культури, чим популяризує музичне мистецтво, виховує покоління на високих зразках духовності.
Він не полишав свою творчу працю, поєднуючи основну роботу з посадою завідуючого кабінетом музики і образотворчого мистецтва Полтавського інституту післядипломної педагогічної освіти ім.М.В. Остроградського, що певним чином позитивно впливало на розвиток учнівської і вчительської художньої творчості.
Бажання творити добро ще в роки юності розкрилося в композиторській діяльності Володимира Олексійовича. Більше 300 пісень ним створено на вірші поетів-піснярів М. Шевченка, М. Луківа, Т. Голобородько, В. Раковського, В. Слєпцова, В. Гомона, Л. Дейнеки, Н. Білик, В. Шинкаренка, О. Недовіса, О. Лук`яненка, К. Панець, М. Литвина і інших.
УКАЗ Президента України
Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва За вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва присвоїти почесні звання:
"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ"
"СЛІПАКУ Володимиру Олексійовичу - заступникові голови Полтавського обласного відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки.
Президент України Л. КУЧМА
м. Київ, 15 березня 2002 року
Володимир Олексійович Сліпак спеціально для Grebenka.com