10.02.2012 В Гребінці вшанували пам'ять Григорію Кагамлику | ||
В Гребінці вшанували пам'ять Григорію КагамликуВ цей день, 9 лютого 1943 року, в боях під Курськом, відбиваючи атаки фашистських танків загинув сержант Григорій Кагамлик. Двічі поранений він не відступив ні кроку назад, захищав рідну землю до останнього подиху. За що був удостоєний звання Герой Радянського Союзу (посмертно). З нагоди 69-ї річниці його подвигу керівники району, міста, представники районних громадських організацій та політичних партій, громадськість району поклали квіти до пам'ятника Григорію Кагамлику в м. Гребінка. В загальноосвітніх школах Гребінківського району пройшли уроки мужності, присвячені Герою Радянського Союзу Г. С. Кагамлику. ІЗ ІСТОРІЇ Кагамлик Григорій Сергійович, народився в 1923 році в селі Слободо-Петрівка Гребінковського району Полтавської області, в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 7 класів. Працював в колгоспі. У боях Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. Бився на Західному, Брянському, Центральному фронтах. У кінці червня 1942 року Кагамлик брав участь у боях по відображенню літнього гітлерівського наступу на річці Тім Курської області. Зі своєї протитанкової рушниці він підбив 2 німецькі танки. До осені 1942 року сержант Кагамлик у складі свого підрозділу обороняв одне з танконебезпечних напрямів в районі селища Тербуни Липецької області. У кінці січня 1943 року війська Воронежського і Брянського фронтів просувалися на захід, звільняючи міста і села Воронежської, Курської і Орловськї областями, від гітлерівських окупантів. Після потужної артилерійської підготовки в наступ пішли воїни 15-ої стрілецької дивізії 13-ої армії, в якій служив сержант Кагамлик. Наступ розвивався успішно. Зламуючи оборону фашистів, дивізія просувалася до великого залізничного вузла Понири. Ворог був вже вибитий з села Друге Микільське (нині біля села Прилепи Понирівського району Курської області), і до станції залишалося зовсім небагато. Втративши дуже важливий оборонний рубіж, фашисти стали готувати контратаку. Відділенню протитанкових рушниць сержанта Кагамлика командир роти поставив завдання взяти єдину танконебезпечну дорогу і не пропустити по ній ворожі танки. Позицію винищувачі танків зайняли поряд з кулеметниками: кулеметники відсікають піхоту, притискають її до землі і знищують, а бронебійники ведуть вогонь по танкам. Наступ фашистів почався удосвіта 9 лютого 1943 року. Під прикриттям артилерійського вогню рушили танки. Слідом за ними - гітлерівські автоматники. Кагамлик двічі вистрілив в головний танк і підбив його. Кулеметники відрили вогонь по фашистській піхоті. Ворог відкотився. Пройшло декілька хвилин, і фашисти знову пішли в атаку. Тепер на позиції бронебійників рухалося вже 5 танків. Знову наші кулеметники відкрили вогонь. Фашистський танк, намагаючись обійти кулеметників, на декілька секунд обернувся до них боком. Це було досить. Пролунав постріл сержанта Кагамлика - і другий танк спалахнув. Втративши декілька танків і штурмових знарядь, ворог відійшов. Настав невеликий передих. Тільки тоді Кагамлик відчув біль - під час бою його ранило двічі. А ворог знову пішов в контратаку. Кагамлик узяв в руки протитанкову рушницю. Фашисти наближалися до наших бойових порядків. Убитий кулеметник. Сержант перебрався в сусідній окоп і ліг за кулемет. У руках Кагамлика знову ожив "максим", став косити ворожі ланцюги. Але фашистська куля пробила груди сержанта, і кулемет замовк. Коли однополчани остаточно відбили усі атаки ворога, в гімнастерці Кагамлика знайшли комсомольський квиток з написом: "Помру, але не відступлю ні кроку назад. Присягаюся своєю кров'ю. Сержант Кагамлик". Свою клятву він виконав. Комсомольський квиток Г.С. Кагамлика з прощальними словами, написаними кров'ю, зберігається в Центральному музеї Радянської Армії Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство Григорію Сергійовичу Кагамлику було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований у братській могилі в селищі Понири Курської області. Навіки зарахований до списків військової частини. На батьківщині Героя встановлений бюст, в Полтаві - меморіальна дошка. Його ім'ям названі вулиця і школа в рідному селі, вулиця і школа № 16 в Полтаві. Комсомольський квиток з прощальними словами, написаними кров'ю і протитанкова рушниця АС-635 сержанта Кагамлика зберігаються в Державному історичному музеї в Москві. Нагороджений орденом Леніна. Ім'ям відважного комсомольця був названий колгосп села Слободо-Петрівки. Комсомольський квиток Г.С. Кагамлика з прощальними словами, написаними кров'ю Grebenka.com Схожі матеріали: | ||
|
Всього коментарів: 0 | |
На Полтавщині викрили професора, який організував кілька ... |
Аграрії Полтавщини завершили збір урожаю |
На Полтавщині стартував плановий тур мобільної станції дл... |
50-річний пішохід загинув у неподалік Пирятина |
У ДТП біля Кременчука постраждали троє людей (ФОТО) |
Вважався зниклим безвісти: Пирятинська громада втратила 5... |
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ
|
|