Підходить 69-річниця визволення Гребінківщини від німецько - фашистських окупантів

Ми збережемо в наших серцях пам'ять про ваш подвиг, ветерани!

Підходить 69-річниця визволення Гребінківщини від німецько - фашистських окупантів.

В цей день ми висловлюємо слова безмежної вдячності всім, хто віддав за нас життя, хто вистраждав і виборонив наше визволення, хто приніс нам найжаданіше - свободу і незалежність, можливість спокійно жити і працювати під мирним небом.

Понад два роки Полтавська область область і наш Гребінківський район були окуповані ворогами. Війна - це горе і смерть, плач вдів і матерів... Війна руйнує все і вбиває в зародку життя. Війна і окупація завдали величезних людських втрат і матеріальних збитків.

Відступаючи, фашисти убивали, палили і руйнували усе, що було на їх шляху.

Ось про що говорять цифри і факти державного архіву Полтавської області (вих..№ 06-13-9 від 5.04.93р.): населення Гребінківського району за період окупації скоротилося на 9398 чоловік;
вивезено на каторжну працю до Німеччини 2518 чоловік, переважно молоді, чоловіків - 844, жінок -1674;
нараховувалось до окупації 34 школи, в них навчалось - 4423 учні, після звільнення - 3565 учнів.

До лав Червоної Армії за роки війни було мобілізовано 4900 чоловік. До рідних домівок не повернулося 2820 наших земляків (Книга Пам'яті України, Полтавська область, том № З Книги Скорботи України (том № 1 і том № З Полтавської обл..)

Жертвами війни та окупаціі стали 250 чоловік. Остарбайтери (закатовані, розстріляні, померлі концтаборах) - 40чоловік (книги Скорботи том N91 і том № 3)

У Книзі Пам'яті ми бачимо цілі сім'ї односельців, які не повернулися з фронтів додому. Назвемо лише деякі з них: брати Дебелі із Березівки - Григорій Прокопович, Іван Прокопович, Микола Прокопович, Михайло Прокопович. Сім'я Писанок із Корніївки - Василь Свиридович, Герман Свиридович, Мотрона Свиридівна. Сім'я Угоденко із Григорівки - Іван Сидорович, Надія Сидорівна (партизанка з'єднання С А. Ковпака), Олександр Сидорович , Павло Сидорович. Брати Хребти із Михайлівки - Микола Федорович, Михайло Федорович, Федір Федорович. Можна лише уявити, що пережила жінка, яка втратила трьох -чотирьох синів і чоловіка.

В оборонних та визвольних боях на території Гребінківського району загинуло 412 бійців та командирів Червоної армії. Прах загиблих покоїться в 19 братських могилах, 6 індивідуальних, 5 безіменних.

На місці поховань встановлено 27 пам'ятників, меморіальний комплекс у міслі Гребінці. 'Тридцять четвіркою", яка першою увірвалася в Гребінку, командував Герой Радянського Союзу Ю.М. Сагайдачний, почесний громадянин міста, на жаль, нині покійний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гребінка в роки Великої Вітчизняної війни

На честь героїв-танкістів височить теперу центрі міста легендарний ІС-2. Іменами героїв - земляків названі вулиці: братів Кулаксузян в місті Гребінка, братів Криворучків с. Сербинівка, вулиця Бровара в Олексіївці, поле медсестри Ольги Бесєди в сільськогосподарському підприємстві "Ульяновське". Про них розповідають документи і експонати районного народного музею.

Понад 3500 наших земляків нагороджено орденами і медалями. А Григорій Кагамлик і Василь Риндя стали Героями Радянського Союзу, Михайло Вовк і Олександр Яценко - кавалерами трьох орденів слави.

В ці дні ми знову називаємо імена наших славних жінок - учасниць бойових дій - Анастасії Мещерякової, Марії Десятник, Марії Куліш, Раїси Смілик, Поліни Сипалової, Віри Осадчої, Лідії Карабуг, Алли Рохманійко, Олександри Бишенко, Марії Лісноїі багатьох інших.

22 вересня ми будемо відзначати день партизанської слави.

Все далі відходять у минуле роки Вітчизняної війни. Ветерани і діти війни у своїх розмовах часто згадують про пережиті роки воєнного і післявоєнного лихоліття. Що майже всі їхні родичі пішли на фронт, більше половини з них - не повернулися. Що матері їхні запрягалися в плуги і борони. Вони вірили в краще.

Багато пережито, багато втрачено. Та головне - не втрачено поваги і шани до ветеранів.

За матеріалами «Гребінчин край»

Схожі матеріали: