На Полтавщині у районах “ламають голови” над територіальною реформою

До липня цього року Україну збираються «поділити» на повіти та регіони

До липня цього року Україну збираються «поділити» на повіти та регіони, скоротивши кількість сільських рад та посади чиновників для того, щоб територіальні громади мали більшу фінансову самостійність та відповідальність.

З тим, що країну потрібно реформувати згодні фактично усі посадовці всіх рівнів, проте, як це робити, за які гроші і що говорити громаді – не знає ніхто. "Події та коментарі" дізнавалися про нюанси реформування на прикладі Пирятинщини

Територіальну реформу мають впровадити до наступних місцевих виборів, котрі відбудуться вже у жовтні цього року — депутати повинні встигнути проголосувати до липня. Тобто вже за кілька місяців Україна має почати жити за новим устроєм: області будуть названі регіонами, райони перейменують у повіти, сільських голів – у старости.

Головна мета планованої реформи Основного Закону – це децентралізація та більша самостійність регіонів. Передусім – фінансова. У кожному селі мають навчитися залучати інвестиційні кошти для власного розвитку. Тож конструктори реформ, спільно з відповідними структурними підрозділами облдержадміністрацій, звернулися до голів сільських рад, аби вони подали своє бачення об’єднання в громади. Більшість сільських очільників проти реформи, сільське населення теж не підтримує зміни, твердить керівництво Пирятина та району. Але посадовці наголошують, що реформа відбудеться за будь-яких умов.

Депутат пирятинської районної ради Петро Григоренко:

«Те, що ця реформа потрібна, розуміє абсолютна більшість в Україні. Але чомусь так відбувається, що тих, хто має втілювати цю реформу в життя, фактично не інформують, як все це має відбуватися. Ми не знаємо на сьогодні, з чим іти до громади, і що цій громаді казати. А громада не відає, що вона отримає в разі децентралізації влади.

Те, що в нас у районі 16 громад – зрозуміло, що це неефективно і нераціонально. Порахувавши видатки на утримання такої кількості управлінців – сільських голів, їхніх заступників по всій державі, отримуємо досить пристойну суму. Область нам пропонує звести шістнадцять громад у дві.

Депутат пирятинської районної ради Петро Григоренко

Депутат пирятинської районної ради Петро Григоренко

Тобто залишити місто Пирятин, а решту сільських рад об’єднати в одну, але на кожен населений пункт призначити старосту. Однак справа в тому, що ми на сьогодні не маємо навіть закону про той самий старостат.

Не знаємо, які повноваження матимуть старости, які у них будуть обов’язки, і яку вони матимуть зарплату. Тому через відсутність інформації й сільські голови, і власне громада проти цієї реформи.

Для сільських голів ця реформа дуже некомфортна, адже більшість із них залишаться без посад. Ми звикли так, що у нас все вирішує або держава, або ніхто.

Саме тому на сьогоднішній день в районі фактично всі сфери знаходяться у плачевному стані: дороги, лікарні, заклади освіти та культури. Так от якраз метою децентралізації є надання прав і обов’язків самим громадам, і можливість розпоряджатися коштами на місцях.

Говорити про те, що бабуся буде їздити за десятки кілометрів за якоюсь довідкою – це абсурд. Живучи у 21 столітті, будь-яку довідку треба отримувати в своєму населеному пункті. На рівні району ми маємо чотири представництва влади: сільську, міську, районну раду і адміністрацію, а що ми маємо в результаті, і кого це задовольняє? Тому безумовно з цим треба щось робити. Але для того, щоб говорити про позитив від реформи потрібно щоб або нам на місцях дали більше часу, або щоб там нагорі працювали швидше.

Ми вже прийняли рішення про створення виконавчого органу в структурі адміністрації, який буде вести підрахунки в рамках чинного законодавства, яким чином і що саме отримає кожна громада в разі об’єднання і в тому випадку, якщо її залишити в нинішньому стані.

Децентралізація відбудеться за будь-яких умов. І якщо не буде чітких пропозицій з «низів», то «зверху» зроблять так, як захочуть вони. Тому нам потрібно зробити усе якомога ефективніше в рамках нашого району»

Перший заступник голови Пирятинської районної державної адміністрації Владислав Гуленко:

«Люди проти цієї реформи, оскільки до них іще не донесли фактично жодної інформації ні про мінуси, ні про плюси децентралізації. Усе, що розповідають населенню, в більшій мірі зводиться до здогадок та пліток самих же людей. І головними «бунтівниками» є власне сільські голови, адже у разі впровадження реформи їм доведеться розпрощатися зі своїми кріслами.

От, наприклад, є у нас сільська рада, там сидить п’ять чоловік, а в сусідньому селі взагалі у сільраді нікого немає, то за територіальною реформою передбачено, що в кожному населеному пункті буде один управлінець-староста. Візьмемо місто Пирятин: у нас є міська рада, районна рада і адміністрація. Якщо взяти по місту, то вони дублюють свої повноваження.

Цією реформою передбачається, що в Пирятині не буде районної ради і районної адміністрації, і я так само втрачаю свою посаду. Але я обома руками «за» цю реформу. Адже якщо ми будемо дивитися, хто де буде займати яке крісло, то країні це явно не піде на користь. У рамках перспективного плану залишається міська громада, яка об’єднуватиме ще ряд сіл. Ця громада управлятиме містом і зможе забезпечити людям гідну зарплату. Сьогодні сільські голови збунтували свої громади, вони розповідають, що за довідкою треба буде їздити в Лубни, але цього ні в якому разі не буде. Усі довідки буде видавати староста на місцях.

Коли проводили територіальну реформу у Польщі, її супроводжували понад 90 законодавчих актів, а ми маємо реформувати країну в межах старого законодавства. Я вважаю, що у першу чергу потрібні зміни до Конституції. Але, на жаль, маємо те, що маємо.»

Заступник міського голови Пирятина Ігор Шикеринець:

Заступник міського голови Пирятина Ігор Шикеринець

«Такі важливі й складні реформи не проводяться в такі короткі строки.

Звісно, якщо більшість керівництва знає що робити, а населення підтримує зміни, то швидке реформування можливе, як свого часу це було у Польщі. Але ми маємо кардинально відмінну від сусідів ситуацію.

Перший етап територіальної реформи у Польщі пройшов у 1989-90 роках — вони реформували низи – органи місцевого самоврядування базового рівня.

Але там був зовсім інший підхід. Протягом шести місяців вони прийняли 94 законопроекти. Були відчутні зміни до конституції, а ми навіть не знаємо на цьому етапі, що будемо робити і що говорити людям. На другому етапі вони удосконалили територіальні зміни.

На сьогодні ми маємо в районі безліч сільських рад, які абсолютно не спроможні самі себе утримувати. Але посадовці отримують там зарплату.

Є два величезні сегменти, куди йдуть кошти в населених пунктах, де маємо до чотирьох тисяч населення – це утримання апарату і утримання дошкільних навчальних закладів. Фактично не проводиться повноцінний благоустрій територій, не надаються житловокомунальні послуги – це з’являється вже за наявності чотирьох тисяч населення. Чим більший населений пункт, тим більше ростуть сегменти обслуговування населення.

Громада має сама заробляти гроші і витрачати їх на те, що вважає першочерговим: освітлення вулиць, дороги, місця відпочинку тощо. Нині в селах це зробити практично неможливо. Реформа потрібна для розмежування повноважень. Це буде конкретна відповідальність конкретно визначених органів. І кожен буде відповідати за свою ланку. Але на сьогодні є лише концепція про місцеве самоврядування і є закон про добровільне об’єднання громад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рятувальники Полтавщини запобігають виникненню пожеж у екосистемах

Конструкторами реформи передбачено, що наша область умовно буде поділена на чотири райони замість існуючих 25ти, а в нашому районі зокрема має бути дві громади: Пирятинська і об’єднана Березоворудська. Але це поки що не визначено остаточно. Основна умова створення нової громади – економічна спроможність, тобто можливість для людей заробляти на життя в межах географічної доступності, а це в першу чергу – наявність підприємства чи потужного господарства.

Не може сформуватися єдина громада, якщо село, котре належить до неї, розміщене за 50 км. За концепцією прописано так, що відстань від центру об’єднання громади до крайньої точки має бути не більше 30 хвилин, за які доїжджає машина екстреної допомоги. А у методиці об’єднання дається до 20 кілометрів. І ніхто не буде об’єднувати в одну громаду села, що знаходяться на відстані 30-40 кілометрів навколо визначеного центру.

Ми запропонували області, щоб наш повіт Пирятинський складався з нинішніх Пирятинського, Гребінківського та Чорнухинського районів. Чорнухи погодилися, а Гребінка пропонує інакше: Пирятин, Гребінка, Оржиця. Але це краще, ніж один Лубенський район на всю територію. Як саме відреагує область, ми не знаємо. Але в будь-якому разі, той, хто сьогодні говорить, що ця реформа погана, той нічого не розуміє, або лукавить».

www.gazeta-ptk.org.ua

Схожі матеріали: