07.07.2015 У лікарнях полтавщини не буде платежів готівкою?
| ||
Тема неформальних платежів у медичних закладах, попри зміни і реформи залишається актуальною. Людей, які й так у скруті, «заганяють» до «благодійних» фондів. У ситуації, коли допомоги потребує рідна людина, близькі готові віддати останні копійки, аби врятувати життя чи хоча б полегшити стан хворого. Буває ситуація, коли лікарня й справді не має якихось термінових спеціальних препаратів. Але найчастіше виникає питання: чому пацієнт має платити до фонду, якщо той же фонд потім купить ці ліки чи матеріали в аптеці, яка часто знаходиться в тому ж приміщенні, що й лікувальний заклад? Усі ці випадки на Полтавщині і загальну картину по Україні намагався узагальнити Інститут аналітики і адвокації. Видання "Події та коментарі" поспілкувалось з його директором Юрієм Нестулею Юрій Нестуля зізнається, що добути інформацію було дуже важко. Молоді лобісти намагаються розробити й запропонувати громадськості моделі, при застосуванні яких стане можливим ефективний контроль за використанням фінансування, спрямованого на медицину, аби кожен з нас мав дійсно якісні послуги і вже, коли й оплачував їх, то був упевнений, що гроші підуть на розвиток медичного закладу, а не до кишені нечистого на руку ділка від галузі. – Юрію, скажіть, нині ці фонди хоч якимось чином звітують про свою діяльність перед суспільством? – Від фондів, що збирають кошти при лікарнях отримати інформацію зараз практично неможливо, бо це структури, що звикли працювати тишкомнишком. Наша статистика свідчить, що засновниками таких організацій дуже часто є головні лікарі медичних закладів, або ж у правлінні є головлікар. Буває, що керує фондом близька особа головного лікаря, або друзі та родичі, наприклад, керівника міського управління охорони здоров’я. Для прикладу, у одній з областей, де ми проводили аналіз, головний лікар є одночасно і головою фонду, а головний бухгалтер лікарні є фінансовим розпорядником фонду. І цей фонд підписав з лікарнею такий договір, що зобов’язує всіх лікарів ставати членами благодійної організації, залучати кошти і передавати 90% залучених коштів до цієї структури. Навіть коли люди хочуть зробити благодійний внесок безпосередньо лікарні, то сама лікарня передає їх фонду – абсурд. З точки зору суспільства, та не з точки зору можливості тіньових оборудок. Нібито фонд краще знає, чого саме потребує лікарня і яку допомогу їй потрібно надати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як гребінчанам вибрати якісний йогурт У Європі благодійники звітують у повному обсязі: які кошти залучені, від яких бенефіціарів, куди передані. Наші представники фондів апелюють до закону про нерозголошення персональних даних, і цим закривають інформацію про благодійників. Європа ж, навпаки, цю інформацію закритою не вважає. Там навіть у медзакладах роблять так звані фандрайзингові «дерева», і коли благодійник жертвує певну суму, то на деревце чіпляють листочок з ім’ям мецената. Це формує особливий суспільний престиж. Це класна практика прозорості! – А як нам поламати корупційні схеми? Яким чином громада може втручатися й контролювати цей процес? І кого ми маємо на увазі під терміном «громада»? Це може бути простий пацієнт чи громадська організація? – Не має значення. Кожна людина має отримати можливість ознайомитись за потреби з фінансовими документами таких фондів щодо використання коштів благодійника – це в ідеалі. Зазначу, що на даний час штатні лікарі аж ніяк не виграють від надходжень коштів до фондів. Якби це відображалось на якості палат, робочих місцях, придбанні обладнання – це б хоч якось виправдовувало ситуацію, але ж – ні. Самі лікарі інколи негласно саботують роботу цих фондів, бо їх роблять заручниками цієї ситуації. Страхова медицина, яка вже не один рік готується до впровадження – це ще один рецепт подолання корупції, але не факт, що наше суспільство готове на даний момент до існування цієї моделі галузі охорони здоров’я у тому вигляді, якою вона є у Європі. Причина – наша низька платоспроможність. – Скільки європеєць сплачує за страховку? – У різних випадках – по-різному. Моделей чимало, кожна країна по-своєму облаштовує цю інфраструктуру. Загалом, такі показники можуть коливатися від 2-5% і до безкінечності, в залежності, які послуги хоче отримати людина. Є практика домовленостей з працедавцем про відшкодування частини страхового внеску. США вибудували за останні роки правління Барака Обами систему (це втілення його передвиборчої програми), коли незахищені верстви населення безкоштовно страхуються державою. Медицина не почне розвиватися, поки є корупція, а її долати має кожен громадянин, починаючи з себе. Ми розробили законопроект – і наші ініціативи підтримала у Верховній Раді голова профільного комітету Ольга Богомолець. На місцевому рівні Полтавська область має приклад, який навіть приїздили вивчати іноземці – представники International Budget Partnership, організації, яка працює на території майже всіх країн світу. Вони документують успішні практики підзвітного використання коштів органами влади у країн, що розвиваються – аби згодом поширити ці напрацювання. Ми займалися адвокацією опрозорення благодійних внесків на території Полтавської області, і спільно з директором Департаменту охорони здоров’я Віктором Лисаком зробили величезні кроки щодо врегулювання питання: благодійні внески не можуть замінювати плату за медпослуги і не можуть залучатися лікарями. Також ми запропонували заключати договори між лікарнями і благодійними фондами, що діють на їх території, про повну прозорість доходів і витрат цих організацій. Успіх Полтавщини полягає у запровадженні обласною лікарнею безготівкового способу залучення коштів – пацієнт чи відвідувач лікарні жертвує кошти, не вислуховуючи навченого до витягування коштів менеджера, а через айбокси у тому обсязі, який вважає за потрібне. Немає посередників і менеджерів, що чатують на рідних пацієнта під операційними – кошти одразу йдуть на рахунки й не осідають у кишенях. А лікарня проводитиме закупівлі у відповідності до законодавства і муситиме звітувати за кожну копійку власних витрат. Наступним кроком має бути подолання корупції на рівні закупівель. Це однозначно стане ривком у розвитку медицини. Схожі матеріали: | ||
|
Всього коментарів: 0 | |
На Полтавщині з початку року відновили вже майже 250 тис.... |
З’їхав з дороги та врізався в дерево: загинув 39-річний ж... |
Через корупційні скандали у МСЕКах Полтавщини провели обш... |
Водій трактора на Полтавщині з'їхав у кювет, перекинувся ... |
На Полтавщині автомобіль BMW зіткнувся зі шлагбаумом: вод... |
Ворог атакував Полтавську громаду: поліція та СБУ докумен... |
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ
|
|