|
29.12.2014 У локомотивному депо Гребінка перевірили ефективність використання енергоресурсів
| ||
|
Результати огляду вражають. Даний інструмент поки що широко використовується лише на Одеській залізниці, хоча й на інших сталевих магістралях у нинішніх умовах необхідності енергозбереження гостро відчувається потреба в ньому. Оглядини виробничих приміщень та об’єктів інфраструктури за допомогою тепловізора нагадують полювання. Полювання — за витіками тепла, а отже і за нераціональними витратами енергоресурсів. Прилад дозволяє виявити те, що не побачиш неозброєним оком. Він вимірює температуру поверхонь й миттю ж у режимі он-лайн видає їх на екран у вигляді кольорових картинок. Контури будівель на екрані тепловізора збігаються з реальними, а ось колір вельми різний: від темно-синього, що природно символізує холод, до яскраво-червоного, який означає тепло. Таким чином можна виявити те, через які частини об’єкта витікає коштовне нині тепло, а через які, навпаки, прибуває небажаний холод. При цьому прилад у прямому сенсі слова бачить і крізь стіни, і навіть крізь землю. Наш гід у паралельний світ потоків тепла і холоду — начальник відділу з контролю використання енергоресурсів локомотивної служби Одеської залізниці Вадим Чупрін — наводить об’єктив тепловізора на приміщення ремонтного цеху — і на екрані відразу ж проявляються червоні прямокутники під усіма вікнами. Це чітко проступають крізь кілька рядів цегли контури встановлених у приміщенні приладів опалення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До відома жителів Гребінківщини! Графік відключень електропостачання (05-01-2015 - 16-01-2015) Отже далеко не все тепло від них спрямоване на створення комфортних умов для робітників. Чимала частка його витрачається на обігрів огороджувальних конструкцій, а через них — зовнішнього повітря. «Картина надто поширена, — мовить Вадим Леонідович. — Будемо рекомендувати встановлювати за опалювальними приладами тепловідбивні екрани, за допомогою яких теплові промені спрямовуватимуться саме у потрібному напрямку — у виробничу зону цеху». Зворотну картину часто бачимо з іншого — внутрішнього — боку стін будівель. Подекуди прилади опалення загороджені ящиками з інструментом, меблями, а то й просто декоративними решітками: це — норма для адміністративних приміщень та кабінетів керівників. Начебто так красивіше, проте недобре з погляду енергоефективності. При наведенні тепловізора на таку красиву пластикову чи дерев’яну решітку ясно видно, яким бар’єром вона є для тепла. Натомість яскраво-червоним на екрані приладу світиться підвіконня і зовнішня стіна. Разом із таким обстеженням можна і виявити несправності системи опалення — забиту іржею секцію радіатора або трубне розведення: їх видно вмить. Отже треба промивати — задля підвищення ефективності опалення. Чимале значення для отримання результатів вимірювання тепловізором мають погодні умови. Ясна річ, що найкраще місця витіків тепла шукати під час опалювального періоду. Найчіткіші показники прилад дає при температурі зовнішнього повітря нижче –10 °С. Та суттєвішим є те, аби не було сонячно, оскільки прогріті променями поверхні можуть давати хибну картину. Без сонця ж прилад працює навіть краще: вночі можна отримати особливо чіткі знімки. З погодою цього дня нам пощастило — день видався похмурим. Неабияке враження склало наведення тепловізора на ділянку території, через яку проходить теплотраса від котельні. Земля тут буквально горить під ногами червоним кольором. За оцінками фахівців, у цьому конкретному випадку до користувача не доходить до 15 % тепла. Проблема надто актуальна, зважаючи на вік тепломагістралей в нашій країні. Уникнути такого стану можна прокладанням наземних теплотрас, щільно утеплених та якомога коротших. Вадим Леонідович, не випускаючи з рук тепловізора, відразу ж дає попередні (остаточні будуть після ретельної обробки інформації на комп’ютері) рекомендації фахівцям локомотивного депо. І часто очевидних заходів із енергоефективності з погляду досвідченого аудитора недостатньо. Так нещодавно в одному з цехів вставили металопластикові вікна. Сам собою захід досить ефективний, і це наочно видно при наведенні тепловізора на два поряд розташовані вікна: звичайне дерев’яне і пластикове — зі склопакетом. Проте коли не зробити капітальних відкосів, то бажаного ефекту можна й не досягти. Тепло так і буде «вилітати» через ущільнені монтажною піною та просто прикриті декоративними пластиковими панелями щілини між рамою і отвором. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим заміняють гребінчани Новорічну ялинку? Неутеплених вікон, стін та дахів, старих дверей, де є дірки, через які стається витік тепла (взявши до уваги поважний вік багатьох залізничних будівель та споруд) — багато. Навряд чи можна дорікати за це будівельникам, адже, наприклад, в радянські часи мало хто замислювався над серйозним заощадженням енергоресурсів. Проте без виправлення помилок нині вижити галузі буде важко. І у виявленні таких недоліків незамінним помічником стає новітня вимірювальна техніка. «Рентген для інженера» Можливості тепловізора не обмежуються лише пошуком витіків тепла. Тепловізійне обстеження справило враження і на фахівців локомотивного депо, які охрестили прилад «рентгеном для інженера». Адже завдяки йому можна, приміром, швидше виявити місце прориву підземної теплотраси або несправності електромережі — за показниками температури ізоляторів, — чи навіть продіагностувати роботу двигуна тепловоза. «Ми раді нагоді використати на нашому підприємстві такий сучасний прилад. Гадаю, що проведене за допомогою нього обстеження допоможе нам заощадити чимало енергоресурсів», — каже головний механік локомотивного депо Гребінка Олександр Рубан. За його словами, у депо з аудиторами спілкуються вже не вперше. За результатами попередньої перевірки — у 2009 р. — втілено чимало рішень: замінили «ліхтар» цеху підйомного ремонту, впровадили енергозберігаюче освітлення, ввели енергоощадний графік роботи компресорів й інше. Та головне те, що наразі розпочато роботи з будівництва нової блочної котельні, що дасть змогу підвищити ККД котлів та мінімізувати втрати тепла при транспортуванні, адже замість нинішньої теплотраси, якій уже 35 років, заплановано прокласти нову. Дані тепловізора, отримані в результаті обстеження, допоможуть поглибити роботу з підвищення енергоефективності. За словами Вадима Чупріна, за три роки використання приладу на Одеській залізниці за його допомогою була перевірена більшість основних об’єктів магістралі. Початковий страх перед перевірками вдалося побороти завдяки наочним результатам заходів за підсумками тепловізійних обстежень: поліпшенню комфортних умов і енергозбереженню. Як вважає начальник Інспекції з контролю ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці Ілля Малишко, штаби з енергозбереження залізниць мають докласти всіх зусиль, аби на кожній зі сталевих магістралей було хоча б по одному тепловізору. Визначення. Тепловізор (інфрачервона камера) — оптико-електронний прилад для візуалізації температурних полів і вимірювання температури. Принцип дії: перетворення випромінювання інфрачервоного спектра у видимий діапазон світлового випромінювання. Сучасні тепловізори дають змогу виявити об’єкти, які мають температурні контрасти до десятих і навіть сотих градуса, та формують зображення високої якості. Довідка. Одеська залізниця — єдина серед Українських залізниць, в арсеналі якої є тепловізор. Прилад американського виробництва тут придбали три роки тому за понад $ 3 тис. Проте за сумою заощаджень, здобутих за його допомогою, він давно вже окупився, не кажучи вже про те, що замовляти послугу у сторонніх фірм було б у рази дорожче. Сьогодні, наприклад, у Києві огляд лише одного офіса чи квартири з тепловізором коштує 500 грн. Завдяки приладу вже проведені обстеження більшості об’єктів різних господарств Одеської залізниці, включаючи локомотивні та вагонні депо, станції, вокзали тощо. «Магістраль» Схожі матеріали: | ||
| ||
Фахівці Інспекції з контролю ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці побували у локомотивному депо Гребінка, де провели обстеження за допомогою сучасного приладу - тепловізора.| Всього коментарів: 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
0
