|
Березовий сік порятує від весняного авітамінозу
Березовий сік порятує від весняного авітамінозуЗ давніх-давен люди знали про корисні властивості „березових сліз", старалися напитися досхочу і заготовити про запас. Березовий сік багатий на необхідні для організму цукри, органічні кислоти, ферменти, солі кальцію, магнію, заліза, мікроелементи. Він руйнує сечові камені, ефективний при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, нирок, недокрів’я, головного болю, цинги, бронхіту, туберкульозу легень, кашлю, а також при ревматизмі, радикуліті, подагрі, артриті. Березовий сік має кровотворну дію, сприяє швидкому очищенню організму від шкідливих речовин. Корисний він і при шкірних захворюваннях та запальних процесах різного походження, включаючи онкологічні хвороби. Яким чином можна поповнити вітамінні запаси в цей період? За зиму організм людини вичерпує запаси вітамінів та мінералів, що й спричиняє її млявість, підвищену стомлюваність, знижує опірність організму, спричиняє загострення хвороб. Але мудра природа підготувала нам свої дари, які є чудовими оздоровчими засобами. Тому не пропустіть сезон березового та кленового соку, який уже скоро розпочнеться. Березовий сік — це чудовий тонізувальний напій, що поліпшує загальне самопочуття, робить людину бадьорою, наповнює силами. А ще — це ефективний засіб у разі набряків, захворювань нирок і сечового міхура, ниркокам'яної хвороби. Він чинить сечогінну та протизапальну дію. Березовий сік використовували у лікуванні анемії, фурункульозу, подагри, артриту, ревматизму, трофічних виразок, туберкульозу. У разі вугрів і пігментних плям на обличчі ним умивалися, а на екземи та лишаї робили з нього примочки. Зазвичай лікувально-оздоровчий курс березовим соком триває місяць. У цей період його потрібно випивати по 3 склянки на день. А у разі лікування екземи та лишаю дозу можна збільшити. Щоб заготувати березовий сік про запас, його розливають у пляшки (в кожну можна додати по 2 ч. л. цукру) і зберігають у погребі чи холодильнику. В Україні добували сік з клена гостролистого і лжеплатанового, або явора. Кленовий сік багатий на вуглеводи, органічні кислоти (яблучну і лимонну), а також вітамін С. Тому його використовують як загальнозміцнювальний та протигіповітамінозний напій, а ще — як сечогінний засіб. Збирати сік потрібно з дерев, які розташовані подалі від промислових зон та автомобільних трас. Його добувають так. У молодих деревець цвяхом чи шилом роблять отвір, куди вставляють трубочку чи лубок, по яких сік скапуватиме в посудину. У дорослих дерев отвір роблять за допомогою свердла невеликого діаметра — близько 3 мм. Упродовж сезону з молодого дерева можна отримати близько 30 л соку, зі старшого — до 100 л. Чабани і лісники добували сік іншим, дуже простим способом. Гострим ножем надрізали похилену гілку завтовшки 1-1,5 см (на сонячному боці) і прикріплювали до неї пляшку, щоб сік потрапляв у горло пляшки. За 2-3 год вони отримували до двох склянок соку. Після того як сік скінчив капати, вставте в дірочку заздалегідь заготовлений кілочок та замажте її пластиліном, воском чи фарбою. І не забудьте подякувати дереву за те, що воно віддало вам свій сік. Що краще ви поводитиметеся з деревом, то цілющіший ефект отримаєте від його дарів. Недаремно ж наші предки спеціально готувалися заздалегідь, щоб вирушити на збирання природних дарів. Зокрема, вони чисто вимивали своє тіло, надягали випраний і випрасуваний одяг та читали молитви. А під час збирання фітосировини примовляли до рослин, просячи віддати свої цілющі властивості. Сучасні науковці довели, що такі дії мають під собою серйозне підґрунтя. Річ у тім, що вода структуризується під впливом звуків навколишнього середовища. (Ось чому під час збору деяких рослин травознаї йшли далеко від населених пунктів, щоб „не було чути голосу півня"). А сік рослин і дерев — це не просто вода. Він вбирає в себе всі вітаміни та мікроелементи рослини, які й оздоровлюють та лікують людину. Тому дуже важливо не зіпсувати структуру цього соку брутальними думками, словами, поведінкою, а навпаки, наповнити його позитивом. З березового соку можна приготувати квас. Для цього сік потрібно підігріти до температури 30-35°С, додати дріжджі (15 г на 1 л соку), посудину щільно закупорити і поставити в темне холодне місце. Через 2-3 дні квас буде готовий. Він дуже смачний і корисний, зберігається протягом 3 місяці. У давнину з березового соку готували вино. В одному відрі соку розчиняли 200 г цукру й уварювали його на малому вогні на 1/3, збираючи піну. Потім сік фільтрували через густе сито чи полотно і додавали нарізаний шматочками лимон. Як сік охолоджувався до температури 30-35°С, до нього додавали 1 ложку дріжджів. Коли з'являлася піна, її знімали ложкою, а сік розливали в пляшки, закупорювали, ставили в холодне темне місце. Через 2-3 місяці вино готове до вживання. Молода хвоя сосни. Це джерело вітаміну С, який є чудовим антиоксидантом, захищає організм від старіння, вірусів, інфекцій, новоутворень. Із соснової хвої готують оздоровчий настій — 50 г хвої заливають 0,5 л гарячої води, кип'ятять на малому вогні протягом 10 хв, настоюють 2-3 год і проціджують. Вживають протягом дня за три прийоми. Хвойний напій можна приготувати з додаванням лимона чи сироватки: 4 склянки подрібненої хвої заливають 3 склянками води, додають сік лимона за смаком або 1-2 ложки сироватки. Суміш витримують у темному місці протягом 2-3 днів, проціджують. Вживають по 1-2 склянки, додаючи за смаком мед чи цукор. В одній склянці цього напою більше вітаміну С, аніж у склянці лимонного соку. | ||
Схожі матеріали:
|
Всього коментарів: 0 | |
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|