Потерпілий у кримінальному провадженні

Як засвідчила практика, частина осіб, які визнані потерпілими у кримінальних провадженнях, по яких проводиться досудове розслідування слідчими слідчого відділення Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, знають і користуються своїми правами як потерпілого, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, але, на жаль, вони інколи не додержуються покладених на них обов'язків, що передбачені ст. 57 Кримінального процесуального кодексу України.

Поряд з наділенням потерпілого широким колом прав закон покладає на нього і деякі обов'язки, які можна розглядати, якміру належної поведінки потерпілого у кримінальному провадженні, недодержання якоїмає наслідком його відповідальність, встановлену законом.

У разі, коли потерпілий не може своєчасно прибути на виклик, він зобов'язаний завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

У разі якщо потерпілий, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

   - від 0,25 до 0,5розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

   - від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

За злісне ухилення від явки потерпілий несе відповідальність, встановлену КУпАП.

На потерпілого покладається обов'язок не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення. Це положення покликане унеможливити зловживання потерпілим своїми правами, а також вчинення ним інших дій, що можуть в тій чи іншій формі перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

У встановлених законом випадках вчинення потерпілим вказаних дій тягне за собою юридичну відповідальність.

На потерпілого покладається обов'язок зберігати від розголошення відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю. Це положення закріплене на виконання таких засад кримінального провадження, як таємниця спілкування, невтручання у приватне життя, гласність.

Охоронювана законом таємниця може міститися в речах і документах, бути повідомлена потерпілому усно, письмово або за допомогою засобів зв'язку.

Крім того, потерпілий зобов'язаний не розголошувати й інші відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і розголошення яких може перешкодити здійсненню кримінального провадження. Так, на потерпілого поширюються правила щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування.

Такі відомості потерпілий може розголошувати з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає потерпілого, якому стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу.

Також потерпілий зобов'язаний не розголошувати відомості щодо заходів забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, які здійснюються щодо нього чи інших осіб, тощо.

Розголошення потерпілим відомостей, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю, допускається лишез дозволу слідчого, прокурора, суду. Також необхідно враховувати спеціальні правила щодо розголошення відомостей, які становлять той чи інший різновид охоронюваних законом таємниць.

Незаконне розголошення потерпілим відомостей, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. При цьому, за період роботи нового КПК України в практиці малися непоодинокі випадки ігнорування потерпілими своїх прав та обов'язків, що значно ускладнювало прийняття обґрунтованого та законного рішення в розумні строки.

У зв'язку з викладеним, хочу зауважити, що прокуратура району в першу чергу ставить перед собою мету забезпечити недопущення порушення прав потерпілих та їх поновлення як в ході досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Водночас, слід зауважити, що позитивного результату можна добитися лише спільними зусиллями, а саме зусиллями процесуального прокурора за сприянням самого потерпілого, а саме шляхом своєчасного заявления до слідчих органів, суду та надання повних об'єктивних показів та наявних матеріалів, які матимуть доказову базу в ході розгляду кримінального провадження.