|
||||||
Права дітей при розлученні батьків
Права дітей при розлученні батьків Не зважаючи на те, чи склалося сімейне життя, чи ні, діти потребують любові та піклування як мами, так і тата. Батьки повинні намагатися зберегти дружні відносини після розлучення заради дитини. Не варто забувати і про те, що за долю дитини несуть відповідальність обоє батьків - дитина не буває «колишньою». Сімейний кодекс України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. У разі наявності неповнолітніх дітей розлучення відбувається у судовому порядку. Цивільний процесуальний кодекс наділяє дітей під час цього процесу певними правами: - безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; - отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; - здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника, у разі якщо цього потребують інтереси цієї особи, і за віком та станом здоров'я вона може усвідомити їх значення. Усе частіше між батьками виникає спір щодо того, з ким із батьків буде проживати дитина. Сімейним кодексом України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, дитини, яка досягла десяти років – за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, із ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. Такий договір має бути в обов’язковому порядку посвідчений нотаріально. Той із батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Суди, приймаючи рішення про місце проживання дитини, повинні, перш за, все виходити з інтересів дитини, ураховуючи при цьому, хто з батьків має можливість забезпечити краще виховання дитини. Перевага в матеріально-житло-побутових умовах одного з батьків сама по собі не може слугувати підставою для передання дитини на виховання другому з батьків. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, у тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Суд повинен ретельно перевірити, з якою метою позивач домагається передачі йому дитини на виховання, чи не пов’язано це з меркантильними питаннями: бажанням одержувати аліменти, державну допомогу, пільги, одержання житлової площі тощо. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Дитина та її батьки для возз’єднання сім’ї мають право на вільний в’їзд в Україну та виїзд із України в порядку, установленому законом. Як таке припинення шлюбу між батьками не тягне за собою автоматичної зміни прізвища дитини. Однак, якщо той із батьків, у якого дитина залишилася проживати після припинення шлюбу, змінив своє прізвище, він має право змінити і прізвище дитини, проте батько (мати) повинен надати власну згоду на зміну прізвища. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Важлива роль у забезпеченні реалізації цього права надається аліментним зобов’язанням. Аліменти можуть сплачуватися як добровільно, так і за рішенням суду. Речі дитини, які є її особистою власністю (іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), у розподілі майна при розлученні батьків участі не беруть. Виникає практичне запитання: як бути з речами, які є спільною власністю дітей? Особливо в тому випадку, коли вони мають намір проживати окремо (наприклад, при розлученні батьків один має намір проживати з матір'ю, а другий — із батьком)? Хто буде проводити і в який спосіб їх розподіл? Як можна розділити піаніно, комп'ютер, велосипед, якщо вони в одному екземплярі і є неподільними речами? Напрошується висновок-відповідь, що їх поділом будуть займатися батьки, у тому числі може мати місце і грошова компенсація за ті речі, які не одержить один із дітей. Малолітні діти не можуть бути сторонами за цими справами, їх права будуть захищати батьки, а тому в резолютивній частині рішення за дитиною право власності не буде визначатися, ці речі будуть передані тому з батьків, з яким буде проживати дитина. | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
0
