|
||||||
Види щорічних відпусток
|
В РАМКАХ ПРОЕКТУ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ «Я МАЮ ПРАВО» ГРЕБІНКІВСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄСтаттею 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) установлені такі види щорічних відпусток:
 Хто має право на відпусткуПраво на оплачувану щорічну відпустку передбачено ст. 45 Конституції України. Умови, тривалість і порядок надання відпусток визначено КЗпП, Законом про відпустки й іншими законодавчими актами.Право на відпустку мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності та галузевої приналежності, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у фізособи (ч. 1 ст. 2 Закону про відпустки). Тобто сумісники та працівники, що працюють у режимі неповного чи скороченого робочого часу, мають однакові з іншими працівниками права на отримання щорічної відпустки. Увага!У громадян, які виконують роботи на підприємстві на підставі укладеного цивільно-правового договору, права на відпустку немає.Тривалість відпусткиГарантована ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки тривалість щорічної основної відпустки становить не менш як 24 календарних дня за відпрацьований робочий рік, який відліковується від дня укладення трудового договору.Чинним законодавством передбачене також установлення більшої тривалості відпусток для певних категорій працівників («Види відпусток та їх тривалість»). До того ж статтями 7 і 8 Закону про відпустки передбачено можливість надання працівникам щорічних додаткових відпусток («Щорічні додаткові відпустки»). Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів., а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів. (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки). Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад або трудовим договором. Щорічна основна та додаткова відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно чи окремо. Тривалість відпусток незалежно від режимів і графіків роботи розраховується в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки). Під час визначення тривалості відпустки не враховуються:
Порядок надання відпусткиЩорічні відпустки зазвичай надаються працівникові з таким розрахунком, аби вони були використані до закінчення робочого року.Зауважимо: у перший рік працівник має право на відпустку повної тривалості лише по закінченню 6 місяців безперервної роботи. Проте деякі категорії працівників можуть одержати відпустку повної тривалості до спливу 6 місяців (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, див. таблицю 1). У разі якщо відпустка надається раніше — до настання 6-місячного строку, її тривалість розраховується пропорційно відпрацьованому часу. Трудовим договором можна передбачити надання відпустки до спливу 6 місяців у Стаж роботи, що надає право на щорічну відпусткуОсновна відпустка (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки)Основна відпустка (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки) 1. Час фактичної роботи (у т.ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка 2. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і зарплата повністю або частково (у т.ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Сюди також потрапляє період мобілізації працівника (див. публікацію «Чи зараховується період мобілізації до стажу для відпустки») 3. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку 4. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і ст. 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідності, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18-річного віку 5. Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менш як 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів 6. Час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у т.ч. із ліквідацією, реорганізацією чи перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників 7. Інші періоди роботи, передбачені законодавством Додаткова відпустка (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки) 1.Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади
2. Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці 3. Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів На замітку На замітку Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки та не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що надає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав такі відпустки за попереднім місцем роботи.Додаткова відпустка (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки) 1. Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади 2. Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці 3. Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів На замітку Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки та не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що надає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав такі відпустки за попереднім місцем роботи. Гребінківське бюро правової допомоги пров. Спортивний, 11, м. Гребінка Джерело: http://відпустка, види відпусток, щорічна відпустка | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |