 |
Пробач мою осінь в мені.... |
Прости мені... Я знову чула осінь,
що ніч усю топталась під дверима -
парфумами і вранці пахли роси,
тяглися шлейфом до воріт незримим.
Затрималася там. Торкала хвіртку
й невпевнено відсмикувала руку.
Пекла і тисла на зап'ястку бирка,
що осінь - смуток, осінь - то розлука.
Трималась добре. Лиш тремтіли пальці,
дрижало гостре, схудле підборіддя,
а небо, ніби чорно-синя смальта
на сході вже спалахувало міддю.
То ранок поспішав промінням в душу
і золотив подерту сукню щедро...
Прости мені...за осінь. Ти не мусиш
до дна зі мною пить осінній вермут.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|