загрузка...

Не кожному, напевне, відомо, що рід Гребінок уславив не лише відомий український письменник Євген Павлович Гребінка, а й його брат - міський архітектор Санкт-Петербургу Микола Павлович Гребінка (1819-1880рр.).

Зодчий був людиною феноменальної працездатності та порядності. У нього не було відбою від замовників. Сучасники стверджують, що як мінімум 1/8 Північної Пальміри побудована за проектами цього архітектора. Близько 80-ти споруджених ним будинків збереглися до наших днів.

Біографія Миколи Гребінки не вражає різноманіттям яскравих подій. Це життєпис невтомного трудівника, Майстра, який з року в рік, ніби поспішаючи зробити якомога більше, на віки дарував місту і його мешканцям величні споруди храмів, державних будівель і скромні, але самобутні за архітектурним стилем, житлові будинки, які ніколи не порушували гармонії чітких ліній вулиць і набережних.

Народився Гребінка 195 років тому, в 1819 р„ на хуторі Глибокий Яр. Тут пройшли його дитячі роки. В 15-річному віці він був викликаний до Петербургу старшим братом Євгеном, який звернувся до головнокомандуючого Шляхів сполучення і громадських споруд генерал-ад'ютанта графа Толя з проханням прийняти наділеного художнім хистом брата до Академії Мистецтв.

Успішно витримавши випробування з майстерності живопису, обдарований підліток у 1836 р. був зарахований до Імператорської Академії Мистецтв, як стипендіат Відомства Шляхів сполучення.

Академію М. Гребінка закінчив у вересні 1843 р., здобувши звання некласного художника і срібну медаль 2-го ступеня за успіхи в архітектурі. З січня 1844 р. розпочалася його практична творча діяльність будівничого Санкт-Петербургу, яка тривала 35 років.

Працездатність молодого архітектора була вражаючою: десятки житлових будинків (переважно 3-4 поверхових) було збудовано ним тільки в 1840-і роки! Унікальною роботою М.Гребінки став будинок №31 на вулиці Садовій, споруджений у 1845 р. всього лише за 45 днів, -небачений на той час приклад швидкісного будівництва! Можна назвати й інші адреси зведених ним будинків, які стали невід'ємною складовою петербурзького ландшафту: вулиця Декабристів, 16; Мойка, 104; канал Грибоєдова, 17; Володимирський проспект, 8; комплекс житлових будинків між Невським проспектом, Мойкою, В.Морською вулицею та Кирпичним провулком та ін.

В наступні роки Микола Павлович брав участь у спорудженні собору Святого Павла у Гатчині та Андріївського монастиря, Тихвінської церкви при Олександро-Невській лаврі. Ним також було зведено величний комплекс Головного управління шляхів сполучень і громадських споруд на набережній ріки Фонтанки, 117; богадільню братів Єлисеєвих на 3-й лінії Василівського острова, два будинки Овсяннікова на Калашниківському проспекті і будинок Руадзе - один з найпопулярніших літературних салонів Петербургу, про який газета "Русский инвалид" від 4 березня 1860 р. повідомляла: "Все здесь продумано, обдумано и отличается великолепным вкусом, что делает величайшую честь искусству архитектора, академика Гребенки".

В квартирі №4 особняка М.Гребінки на Малому проспекті Василівського Острова, 16, в 70-І роки XIX ст. жив і працював видатний російський та український художник Ілля Юхимович Рєпін.

Помер дійсний член Санкт-Петербурзького товариства архітекторів і гласний міської Думи, академік архітектури, дійсний статський радник Микола Павлович Гребінка 27 вересня 1880 р. і був похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському кладовищі. Одруженим він не був і дітей не мав.

За свою натхненну будівничу працю зодчий М. Гребінка був нагороджений орденами Святого Володимира 4-го ступеня, Святого Станіслава та Святої Анни 2-го ступеня. Та найвищою й найкращою нагородою для архітектора стали вдячна людська пам'ять і споруджені ним та зведені за його проектами (навіть у XX ст.!) будинки, які і сьогодні залишаються справжньою окрасою міста на Неві.

Ігор КОЗЮРА, професор, доктор наук з держуправління
Полтавського університету економіки і права