Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно з частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

В статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (наприклад, вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою при самовільному зайнятті земельної ділянки).

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

Останнім часом багато негативних висловів звучить на адресу законодавчих новел і підзаконних експромтів, що стосуються транспортних засобів і їхніх власників.

Спочатку були нововведення щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, які, треба відзначити, наші співвітчизники прийняли належним чином.

Одним із особистих немайнових прав, визначених Цивільним кодексом України, є право на ім’я. Нерозривно з ним пов’язано особисте немайнове право на зміну імені.

Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (стаття 28 Цивільного кодексу України).

Укладення шлюбних договір або шлюбних контрактів стало досить поширеним явищем в розвинених країнах світу. В українському суспільстві слово "шлюбний договір" сприймають з недовірою.

Оскільки, на перший погляд, складається враження, що врегулювання відносин подружжя шляхом укладання такого договору свідчить про відсутність любові або про меркантильність одного з партнерів. Можливо, настав час зламати стереотипи та перейняти досвід цивілізованих країн? Для цього давайте дослідимо даний інститут сімейного права, звернувшись до чинного законодавства України.

Держава гарантує учасникові АТО медичні, житлово-комунальні, трудові та інші соціальні пільги, а також грошову допомогу. Хотілося б детальніше розповісти саме про житлово-комунальні пільги.

Так, учасники бойових дій, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на такі житлово-комунальні пільги:

Довіреність - письмове уповноваження, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

- Разова довіреність видається для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).

- Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральною є довіреність, яка видається керівникові філії юридичної особи).

Особливим випадком спадкування є спадкування за правом представлення, передбачене ст. 1266 ЦК.

Суть спадкування за правом представлення полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Спадкоємцями вони виступають, ніби представляючи більш близького родича спадкодавця, який на момент відкриття спадщини помер (звідси й назва - "спадкування за правом представлення").

1. Черговість спадкування за законом

1. Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або незакликаються до спадкування, або вона розпорядилася лише частиною свого майна, настає спадкування за законом.

Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.