Основні положення Закону України "Про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні”
Прийняття 28 листопада 2006 року Закону України "Про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні” має надзвичайно важливе суспільно-політичне та морально-політичне значення, особливо напередодні 75-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років, сприятиме відновленню історичної справедливості, глибокому усвідомленню громадянами причин і наслідків геноциду Українського народу, консолідації Українського народу навколо ідеї утвердження у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства, підвищенню авторитету України у світі.
Тема українських голодоморів почала відкрито звучати у суспільстві з часів демократизації і перебудови в СРСР. Вона вже тоді виступила потужним об‘єднавчим чинником, завдяки якому у відкритті правди про Голодомор 1932-1933 років об‘єднали свої зусилля і національно-демократичні сили, і навіть частина Компартії України. Першим кроком офіційної влади у цьому питанні стала Постанова ЦК Компартії України 26 січня 1990 року "Про голод 1932-1933 років на Україні та публікацію пов’язаних з ним архівних матеріалів”, у якій було визнано факт Голодомору.
Після здобуття державної незалежності українська влада на підтримку ініціатив громадськості прийняла низку рішень щодо вшанування пам‘яті жертв голодоморів та, зокрема, визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом.
загрузка...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ
Основним положенням Закону України "Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні” є визнання Голодомору 1932 – 1933 років в Україні актом геноциду Українського народу.
Закон складається із преамбули та 5 статей.
У преамбулі Закону обґрунтовується необхідність його прийняття, зокрема надається інформація про міжнародну підтримку України у засудженні Голодомору 1932 – 1933 років, зазначаються національні та міжнародні правові акти з цього питання.
Закон:
Стаття 1 Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2 Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932–1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932–1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4 Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5 Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
