|
||||||
Договір довічного утримання
Договір довічного утримання У наш час вижити одинокій літній людині з мізерною пенсією нелегко. Багатьом знайома ситуація, коли літні люди вирішують після смерті залишити своє житло (будинок, квартиру) сусідам або знайомим в знак подяки за допомогу і догляд за життя. Українське законодавство досить широко регулює це питання.Зокрема, мова йде про договір довічного утримання (догляду), який в Цивільному кодексі України (ЦКУ) розглядається в гл. 57. Укладення договору довічного утримання застрахує обидві сторони від різних ризиків та забезпечить виконання умов договору. Адже часто літніх людей вводять в оману, що це дуже складно, і вигідніше оформити договір дарування. Хоча після цього багато хто з них позбавляються будь-якої допомоги, або взагалі опиняються на вулиці без копійки в кишені і без даху над головою. Фахівець відділу «Гребінківське бюро правової допомоги» роз’яснює формальні тонкощі, пов'язані з правильним оформленням документів про довічне утримання та специфіку договору довічного утримання. Згідно ст. 744 Цивільного Кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відчужувачем майна в договорі довічного утримання (догляду) може бути будь-яка людина, незалежно від віку та стану здоров'я, а набувачем - повнолітня дієздатна фізична або юридична особа. Право власності переходить до набувача в момент укладення договору, але на відчуження майна новим власником накладається заборона до смерті відчужувача (того, хто передає своє майно взамін на довічне утримання). Тобто майном, яке переходить у власність набувача, розпоряджатися (продавати, здавати, закладати) за життя відчужувача він не може. Договір довічного утримання, що передає набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації та обов'язковому нотаріальному посвідченню. Він носить тривалий характер і вимагає від набувача постійного виконання своїх обов'язків. Набувач майна має постійно і в повному обсязі виконувати свої обов'язки, інакше відчужувач може через суд вимагати виконання умов договору або його розірвання. Договір довічного утримання має два нюанси, які підкреслюють його специфіку. По-перше, цей договір не встановлює точну суму, яку доведеться витратити набувачу на утримання відчужувача. Тому на момент підписання договору визначити розмір витрат неможливо. По-друге, договір довічного утримання платний, але набувач майна розраховується з відчужувачем не грошима, а наданням певних благ. Це може бути побутове і медичне обслуговування, приміщення для проживання, харчування, забезпечення одягом, книгами, оплата комунальних послуг. Хоча відчужувачу може виплачуватися певна сума грошей у вигляді ренти кожен місяць/рік або одноразово після підписання договору. Формула і розмір виплат встановлюється сторонами самостійно. Для того, щоб у сторін у майбутньому не виникало спорів, всі умови утримання і надані блага повинні бути чітко і детально прописані в договорі. Крім того, в договорі краще вказувати, як контролюватиметься процес виконання набувачем своїх зобов'язань. Для цього, потрібно кожну надану послугу підтверджувати чеком, квитанцією, або розпискою. Ці документи можуть бути доказом в суді, і захистити обидві сторони від наклепу про невиконання умов договору. Ще одна перевага договору довічного утримання у тому, що після смерті відчужувача його спадкоємці не можуть претендувати на це майно, що захищає права набувача. Якщо набувач майна за договором довічного утримання помирає раніше відчужувача, його права та обов'язки переходять до спадкоємців. У разі їх відмови утримувати відчужувача, нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору у зв'язку з його невиконанням. А відчужувачу повертається право власності на майно, яке він передав за договором довічного утримання, але при цьому витрати набувача на утримання відчужувача не повертаються. Договір довічного утримання - це більш надійне і цивілізоване вирішення матеріальних проблем, ніж заповіт або дарування. Якщо літня людина в обмін на обіцянку доглядати підписала договір дарування на ім'я родича або знайомого, він відразу ж втрачає право власності на житло без гарантій і умов! Або особа, яка погодилася доглянути людину похилого віку в обмін на спадкування нерухомого майна за заповітом так само може залишитися ні з чим, бо заповідач може скасувати або змінити свій заповіт в будь-який момент. Договір довічного утримання - це договір порядних людей, які домовилися між собою про умови утримання та перехід права власності на житло утримувачу, при цьому всі умови зафіксували письмово і підписали у нотаріуса. Заступник начальника відділу «Гребінківське бюро правової допомоги» Зоя Скляр пров. Спортивний, 11, м. Гребінка | ||
|
Схожі матеріали:
| ||
| Всього коментарів: 0 | |
|
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
|
|
|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |