Як підготувати першокласника до школи
1 вересня для першокласників розпочнеться досі невідомий період у житті. На них чекає шкільна форма, парта, новий розпорядок дня, перший учитель, знайомство з однокласниками, уроки, перерви, домашні завдання. Як же правильно підготувати дитину до школи, щоб вона почувала себе упевнено і ходила туди з цікавістю та бажанням?
ЩО ТРЕБА КУПИТИ ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКАПортфель. Краще, якщо це ранець, причому легкий: учень 1-2 класу повинен носити за плечима не більше 1,5-2 кг. «На виріст» купувати ранець не варто. Ранець-рюкзак не має бути ширшим за плечі. Дуже добре, що зараз на ранцях є світловідбивні значки або смуги - це не для краси, а для безпеки.
Пенал. Краще за все брати м'який пенал-розкладачку. Він легкий, не гримить на парті, менше ламається. Купувати його з «наповненням» або без - вирішувати батькам. Проте, як зазначають продавці магазинів канцтоварів, зазвичай наповнення у таких пеналах не дуже високої якості. Тому краще компонувати його самостійно.
Ручка. Потрібно 2-3 штуки обов'язково (одна запасна завжди має бути). Для первачків краще брати з гумовими тримачами, щоб пальчики не ковзали.
Олівці. € у продажу і дерев'яні, і пластикові. Останні не ламаються при падінні та ударі. Фломастери. Ось на них не економте. Краще купіть якісні: і прослужать довше і просвічувати через папір не будуть. Не забудьте подивитися на їх термін реалізації.
Гумка. Має бути не іграшкою, а простим, бажано безбарвним, помічником. Точилка. Теж потрібна, краще металева і не у вигляді іграшки, щоб не відволікати малюка. Ножиці. Обов'язково з тупими кінцями. Пензлик. Купуйте з хвоста білки або поні. Лінійка. Краще вибрати хорошу пластикову, яку важко зігнути і зламати. Дерев'яні екологічно безпечні, але міняти доведеться часто брудняться.
Клей. Звичайно, краще всього склеювальний олівець: і бруду менше, і клопоту. Зараз є клей «хамелеон» - він яскравого кольору, а при висиханні стає безбарвним. Дуже зручно - видно, де вже намазав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчимося малювати. З тіні у світло перелітаючи, або Як створити обсяг?
Зошити. Найнеобхідніше першокласникові, і головне тут не обкладинка з «покемонами», а папір. Лінії, клітини мають бути чіткими, папір білий, а не сірий, досить щільний, інакше ручка рватиме аркуші. Дуже добре, якщо зошити з полями.
Тека для зошитів. На блискавці не купуйте, вони часто ламаються, зав'язки теж рвуться, це незручно. Краще за все, якщо тека проста, без наворотів, з клапанами на липучці. Альбом для малювання. З невеликою кількістю аркушів, але з хорошим папером! Якщо купите товстий альбом, він у дитини швидко потріпається і набридне.
Фарби. Краще за все акварельні медові, випробувані часом в пластмасовій коробці.
Пластилін. Прочитайте, що написано на коробці. Якщо «не допускати попадання в рот» або «після занять ретельно мити руки з милом» - краще такий пластилін дітям не купувати - небезпечно! Пластилін має бути екологічно чистим, приємного забарвлення, не липнути до рук і добре м'ятися в руках (без розігрівання на батареї!).
 РОБОЧЕ МІСЦЕ ШКОЛЯРА
Щоб майбутній першокласник міг виконувати домашні завдання, для нього необхідно організувати робоче місце.
Стіл та стілець, що «ростуть». Оптимальною буде покупка столу з можливістю регулювання висоти. Такий стіл (чи парта), що росте разом з дитиною, дозволить уникнути проблем зі сколіозом, що нині є таким поширеним серед школярів. До столу, що росте, можна придбати такий же стілець.
Куточок школяра. Багато хто з батьків зупиняє свій вибір на покупці набору меблів, який ще з радянських часів носить назву «куточок школяра». Сучасні варіанти таких «куточків» мають симпатичний дизайн та оптимально підходять для власників невеликих житлових площ.
Такий меблевий комплект оптимізований для занять першокласника: передбачені місця для зберігання шкільного приладдя та ранця, а в деяких моделях - для комп'ютера. Місце для ранця. Ранець найкраще зберігати недалеко від письмового столу. Краще, якщо для нього буде передбачено спеціальний гачок - такий же, як на шкільній парті.
Підставка під ноги. Якщо стіл школяра має стандартну, а не зменшену висоту, під ноги дитини обов'язково потрібно ставити невелику лавку.
Місце для зберігання шкільної форми. Щоб шкільна форма не м'ялася, її слід щодня чіпляти на вішалку та прибирати у шафу для одягу.
Місце для фізкультурної форми. Спортивний костюм і кеди дитина буде носити в школу в спеціальному мішку. Тому краще відразу приготувати ще один гачок, на який і буде підвішуватися цей мішок.
Крісло. Оптимально, якщо висота крісла для школяра регулюється. У цьому випадку, якщо стіл має стандартну висоту, то, сидячи на піднятому стільці, дитина не буде змушена тягнутися до робочої поверхні або, навпаки, сутулитися. Регулюватися може не лише сидіння, а й спинка. Для першокласника краще купувати крісло без коліс, щоб він міг під час письма сидіти, упираючись в підлогу, та не відкочуватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому на нуль ділити не можна?
Освітлення. Стіл слід встановити так, щоб світло від вікна «падало» з лівого боку, якщо дитина правша, або з правого боку, якщо дитина лівша. Для занять у вечірній час дитині знадобиться електрична лампа, правила розміщення якої такі ж. Краще, якщо світло лампи буде «сонячним», а не білим.
Місце для зберігання книг. Вдалим рішення для зберігання підручників є підвісні полиці. Бажано, щоб дитина могла дотягнутися до потрібних книг, не встаючи з крісла. Для зберігання зошитів, кольорового паперу, фарб та іншої канцелярії найкраще підійдуть висувні ящики. Якщо ж у столі ящиків немає, придбайте невелику тумбу для зберігання шкільного приладдя.
 ПРИВЧАТИ ДО НОВОГО РЕЖИМУ КРАЩЕ ЧЕРЕЗ ГРУ
Весь процес починається з психологічного настрою дитини. Не потрібно морально давити на дитину, погрожувати їй та чогось вимагати. Дуже важливо з нею розмовляти і розповідати, як самі батьки проходили через все це. Якщо навчити свою дитину слухати, то можна вважати, що процес підготовки почав просуватися вдало.
Пристосовувати дитину до різких змін та режиму потрібно не раніше, ніж за місяць до школи.
Спочатку потрібно пояснити майбутньому першокласнику, що необхідно навчитися самостійно готуватися до навчального дня: одягати форму, збирати рюкзак. Батьки повинні показати, що і куди класти, щоб у портфелі легко можна було знайти потрібну річ. Найкраще усього це робити через гру, адже саме так діти більш сприймають інформацію, яку їм ми, батьки, хочемо донести.
Після чисельних бесід дитину слід привчати змінювати свій розпорядок дня і прокидатися рано.
Все це повинно проходити поступово. Для того, щоб привчити вставати раніше, треба попередньо розрахувати, в який час повинно дитя вставати, щоб встигати зібратися в школу без поспіху. Можна навіть пограти у таку собі гру-підготовку до школи. Таким чином буде можливість зрозуміти, за яким принципом та з якою швидкістю дитина збирається до школи. Місяця до початку занять якраз вистачить, щоб звикнути до нового розкладу без стресу для організму.
Другим не менш важливим фактором є тренування пам'яті, мови, письма та уваги. Наприклад, читати казку і просити майбутнього учня розповісти, що найбільше запам'яталося, запропонуйте намалювати героїв. Найкращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди «про життя», читання книг і їх обговорення. Батькам потрібно з дитиною вивчати букви, цифри, кольори.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підказки починаючому шкільному психологу
По можливості треба формувати вміння читати і рахувати, хоча б до 10. Також потрібно розвивати моторику. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення. Для цього слід більше малювати, ліпити, працювати з конструктором та вміти працювати з дрібними предметами. Крім психологічного настрою, дитину треба підготувати і фізично.
Для цього прокидайтесь та займайтесь разом із дитиною зарядкою, привчайте її до цього. І вам буде корисно, і дитині. Якщо ж дитина іде у школу не перший раз, то варто пам'ятати, що за час канікул варто контролювати дитячий відпочинок і навчання. Нехай відпочиває, гуляє, та головне привчити його читати, щоб за час канікул ваша дитина не забула читання та письмо.
Також краще, коли батьки знаходять час і іноді займаються зі своїми дітьми, повторюють те, що було у школі. Головне - робити це ненав'язливо. Перш, ніж приступати до занять, потрібно пояснити дитині, що це важлива процедура, після якої вона може займатись своїми справами. Якщо з дитинства для дитини навчання буде насолодою, то це значно спростить виховання та заняття з нею.
 ШКОЛА НЕ ПОВИННА ВИКЛИКАТИ В ДИТИНИ ТРИВОГУ І СТРАХ
Перший клас - серйозне випробування не тільки для школяра, а й для батьків. Дитина підростає, у неї з'являються перші серйозні обов'язки, перші завдання, з якими може впоратися тільки вона сама. Перше, що можна порадити батькам, - не панікуйте. Вірте в свої сили і в сили дитини.
Готувати дитину до школи слід почати з літа. Можна провести екскурсію до школи - показати клас, де вона вчитиметься, їдальню, спортзал. В ігровій формі створити новий розпорядок дня - ось я чищу зуби, снідаю, роблю зарядку, йду до школи, виконую домашнє завдання. Дитина може сама наклеювати картинки свого нового розпорядку. Це допоможе швидше звикнути до перемін. Крім того, потрібно заздалегідь змінити режим дня - вставати раніше, лягати не пізніше дев'ятої вечора.
Не слід обіцяти, що дитину чекають суцільні перемоги, важливіше допомогти їй налаштуватися на щоденну працю, але робити це необхідно дуже коректно.
Буває, батьки так налякають дитину ще до школи, що вона боїться переступати поріг навчального закладу,. Треба, щоб школа не викликала в дитини тривогу та страх. Часто від батьків можна почути: «Що ж ти така неохайна дівчинка в школі робитимеш?» або «Ось в школі тебе привчать до порядку!».
Школа має викликати в дитини цікавість, можливість дізнатися про щось нове і навчитися чомусь. Краще також у формі гри навчити дитину класти все на свої місця - ось тут житимуть олівці, ручки, тут буде домівка для твоєї шкільної форми, а тут спатиме портфелик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урок для родителей: как перебороть школьный стресс
Щоб допомогти дитині налаштуватись на новий ритм життя, краще частіше говорити, що в неї все вийде, треба тільки трішки постаратися. У школі можна багато всього нового дізнатися, навчитися. Тільки навчаючись у школі, можна стати космонавтом, лікарем, учителем. Там можна знайти багато нових друзів.
Розповідайте про свої шкільні враження, своїх шкільних друзів. Можливо, у вас є хороші знайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.
Оцінки - важлива складова шкільного життя. Аби зменшити можливі хвилювання дитини з приводу оцінок, за час, що залишився до школи, можна навчити її саму оцінювати те, що вона робить. Наскільки вона сумлінно попрацювала, чи все зробила, що змогла.
Спочатку слід самим батькам навчитися максимально об'єктивно оцінювати результати роботи майбутнього школяра. Говоріть з дитиною, обговорюйте причини її успіхів І невдач. Регулярно з'ясовуйте, що вона думає з приводу своєї роботи, як її оцінює, що у неї вийшло, що не вийшло, чому. Порівнюйте результати дитини з її власними успіхами, а не з досягненнями інших діток, щоб не спричинити заниження самооцінки.
 ЯК ВИБРАТИ ШКІЛЬНУ ФОРМУ ТА ПРИЛАДДЯ
Шкільна форма має бути з натуральних тканин
Найбільше проблем у батьків виникає з вибором шкільного одягу.
Насамперед, слід пам'ятати, що шкільна форма - не наряд, а робочий одяг, у якому дитині доводиться ходити п'ять днів на тиждень. Тому тут головним критерієм має бути комфортність. 3 гігієнічної точки зору, для дівчаток найбільш зручними є спідниця та сарафан.
На відміну від традиційної сукні, їх можна комбінувати з легкими кофтинками чи теплими светрами - залежно від погоди. Хлопчикам рекомендується носити костюм-трійку: штани, жилет і піджак. Тканина для форми має бути з натуральних волокон: бавовна, льон - для теплої пори року, вовна, кашемір - для зими.
На жаль, більшість батьків дивляться лише на те, чи гарно костюм «сидить», чи підходить він по розміру, чи не занадто маркий колір. Тих, хто звертає увагу на вміст сировини, не так уже й багато. Багатьом загадкове позначення 100% ПАН (поліакрилонітрильні волокна, що служать синтетичним замінником вовни) ні про що не скаже. А тих, хто наважиться попросити сертифікат відповідності, взагалі одиниці.
Втім, якість одягу набагато важливіша за його зовнішню привабливість. Наприклад, надлишок синтетичних добавок зробить одяг занадто жорстким, він швидко накопичуватиме статичну електрику та погано пропускатиме повітря.
Доношування чужого взуття призводить до плоскостопості
Що стосується взуття, то особливо насторожує педіатрів продукція, представлена на базарах: черевики не мають твердих задників, супінаторів, каблуків, стопа не фіксується. Це веде до появи різних порушень опорно-рухового апарату.
Для виготовлення дитячого взуття можуть використовуватися полімерні матеріали або натуральні з додаванням хімічних волокон, які регламентуються санітарними нормами і правилами. Взуття для щоденного носіння на вулиці чи в школі повинно бути простим, зручної форми, на широкому низькому каблуці (1-2 см).Тоді ноги не втомлюватимуться.
Є кілька способів відрізнити натуральну шкіру від штучної. Довгий час вважалося, що натуральна шкіра - це єдиний матеріал, який не горить, а лише тліє. Але цей спосіб нині малоефективний, адже сучасна штучна шкіра обвуглюється так само, як і справжня.
Крім того, уже винайдено речовину, яка надає шкірозамінникам запаху натуральної сировини. Є більш ефективні способи. Якщо на матеріалі секунд десять потримати руку, то натуральна шкіра нагріється й почне передавати долоні тепло, в той час, як штучна буде віддавати холодком і на ній після зняття руки залишиться невелика спітнілість.
У підігнутих країв натуральної шкіри зовнішній згин більш округлий, а в штучних матеріалів - злегка приплюснутий і, як правило, натуральна шкіра товстіша за штучну. Якщо зігнути черевик у носку або натиснути на верх носка пальцем, з'являться дрібні зморшки, а при випрямленні матеріалу зникнуть, це - вірна ознака натуральності шкіри.
Натуральну сировину також можна визначити, якщо уважно подивитися на її зріз. Шкірозамінники, як правило, мають текстильну чи поліамідну основу. Ідеальна товщина видимого зрізу - від 0,8 до 1,2 міліметрів. Якщо він тонший, то подібний виріб «проживе» недовго, надто товстий - є вірогідність, що через брак еластичності матеріал під дією холоду потріскається.
І, нарешті, на шкіряний виріб можна капнути звичайною водою. Натуральна - вбере вологу і потемнішає в тому місці, а штучна - залишиться без змін.
У процесі носіння речі натуральна шкіра деформується під стопу, а штучна збереже форму колодки. Не варто обирати надто м'яку та тонку шкіру, адже таке взуття швидко втратить первісну форму, а холоші перетворяться на «гармошку».
Дехто взагалі радіє, що зекономив, купивши малюку черевички та чобітки в «секонд-хенді», не розуміючи, як це небезпечно. Річ у тім, що кожна дитина має індивідуальну форму стопи і зношує взуття по-своєму.
Тож, коли його надіває інша дитина, вона змушена ставити й повертати свою ніжку, як її попередник. Це відбувається в умовах, коли безліч малюків страждають дефектами стоп, плоскостопістю і клишоногістю.
Природно, у дітей, які «доношують» чуже взуття, можуть розвинутися ці захворювання. Оскільки стопи це - «фундамент» тіла, викривлення його обов'язково викличе перекос всієї «конструкції», порушення осанки і ходи людини, призведе до болю в хребті і передчасної «зношеності» суглобів.
При покупці дитячого взуття потрібно обирати товар, на який продавець може пред'явити доступну та достовірну інформацію про країну його походження, споживчі властивості і виробника. Крім того, обов'язково повинні бути гігієнічний висновок та сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання (якщо це імпортна продукція).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікування і профілактика грипу в дітей
Глянцеві сторінки зошитів подразнюють очі
Звичайно ж, вирядини до школи не обходяться без купівлі чималої кількості зошитів.
Деякі зошити нині друкують на тонкому (типу газетного) папері, що рветься при письмі ручкою з пером. В інші додають ароматизатори, не замислюючись над тим, що протягом навчального року діти проводять «у контакті» із насиченим хімією зошитом щонайменше півдня.
Занадто сірий чи жовтий колір сторінок змушує школярів низько нахилятися під час письма, а надто глянцеві білосніжні листки відбивають світло і подразнюють очі. Усі лінії мають бути чіткими й контрастними, бажано блакитного, фіолетового та сірого кольорів (у жодному разі не чорного).
Тоді дитині не доведеться напружувати зір, щоб потрапити в клітинку. Це особливо шкідливо для б-7-річних дітей, у яких ще формуються хребет і зорові аналізатори.
Просто РАЙОНКА
|
