 |
"Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх" |
Сіра стрічка дороги прямою лінією розділяла навпіл покищо безлистий ліс. Артем розігнав дороге німецьке авто до ста двадцяти кілометрів на годину.
У приймачі розповідали про свято Пасхи, яке невпинно наближалося. Артем налаштувався на іншу станцію. Звук телефонного дзвінка заповнив увесь салон.
- Так, - відповів Артем.
- Вдалося? - сходу запитав Віктор.
- Я зменшив ціну на сто тисяч.
- Невже цей скнара погодився?
- У нього не було виходу.
- Нагадай мені ніколи з тобою не торгуватися.
Артем усміхнувся:
- Що там Прохоренко?
- Сказав, що десять мільйонів - остання ціна. З меншими пропозиціями навіть не підходити.
- Він блефує. Його син збив на смерть двох людей. Йому потрібні гроші на адвокатів і хабарі. Натисни на нього. Від трьох мільйонів зеленої готівки Прохоренко не відмовиться. Нам потрібен цей завод. Шведи датуть за нього п'ятнадцять. Через тиждень вони приїдуть дивитися потужності. Я домовився.
- Ти такий впевнений у результаті?
- Абсолютно.
Відключившись, Артем нахилився, щоб точніше налаштувати радіостанцію. Піднявши погляд, він побачив дівчину, яка махала руками посеред дороги.
Артему здавалося, що хтось увімкнув сповільнений режим. Він дуже повільно натискав на педаль. Автомобіль надзвичайно повільно зупинявся. Артем навіть побачив своє відображення в широко розкритих від страху очах дівчини.
До реальності його повернув різкий скрегіт гальм. Декілька секунд ніхто не рухався. Потім хвиля гніву викинула Артема з машини.
- Ви що робите?! Я вас ледь не збив!
- Я не знаю... - дівчина розгублено кліпала повіками. - Моє авто зламалося.
Лише зараз Артем помітив червону дев’ятку на узбіччі.
- і ви вирішили вкоротити собі віку?!
- Ні, - незнайомка почала усвідомлювати всі наслідки такої ситуації. Вона зблідла і важко дихала. - Ви теж винні. Хіба можна їхати з такою швидкістю?
- Клас! - Артем вражено розвів руками і пішов до свого автомобіля.
- Ви навіть не поцікавитесь: чи зі мною все гаразд? Чи потрібна меддопомога?
- У мене немає ні часу, ні бажання вдавати з себе джентельмена. Тим більше, перед вами.
- Тодія подзвоню в поліцію і повідомлю, що ви вчинили наїзд на пішохода. Напевно вас відпустять. Та як швидко це станеться?
- Що ви хочете? - він тяжко зітхнув.
- Відвезіть мене в місто.
Артем спостерігав за тим, як незнайомка діставала зі свого авто сумку для ноутбука. Час від часу вона відкидала назад довге русяве волосся, що каскадом спадало на чорну куртку.
- Мій друг забере машину, - повідомила дівчина, сідаючи на переднє сидіння.
- Ніби мені не все одно, - подумав Артем.
З динаміків тихо лунала музика. їхали мовчки. Пасажирка задумливо дивилася у вікно. Артем глянув на годинник і збільшив швидкість.
- Ви завжди так швидко їздите? - сказала незнайомка.
- А ви завжди намагаєтесь всіх контролювати?
Дівчина зиркнула на нього і хотіла щось відповісти, але в її дамській сумці задзвонив телефон. Щоб дістати його, їй довелося витягти помаду, мокрі серветки, маленький "Новий заповіт" у синій обкладинці і ще якісь дрібнички. Артем помітив на екрані слово "Мама". Пасажирка натиснула зелену кнопку, і він почув, як її назвали Оксана.
- Я вже їду... Є, - Оксана покла руку на сумку для ноутбука. - Але не вся сума. Лише десять тисяч. Вони не могли дати більше... Я знаю, що мало... Ми щось придумаємо. Тільки не плач. Ма... Чуєш.
Оксана дивилася на поступово згасаючий екран телефона.
- Зупиніться, - сказала вона.
Артем зробив те, що його попросили. Оксана швидко вийшла, не закривши двері. Вона зупинилася метрів за десять від авто. Артем бачив, як здригаються її плечі. Через кілька хвилин вона повернулася. Під очима були синці від розмазаної туші. Оксана взялася витирати її мокрими серветками.
Артем налив води з пляшки у пластиковий стаканчик і подав їй.
- Дякую.
Оксана випила і запхала у стаканчик брудні серветки. Потім вона склала розкидані речі. "Новий заповіт" залишився в її руках.
- Моїй сестрі потрібна пересадка нирки. Клініка у Франкфурті знайшла донора і готова зробити операцію. Нам пощастило, що зараз у місті знаходиться професор з тієї клініки. Він готовий забрати сестру з собою. Потрібно сімдесят тисяч євро. У нас є лише двадцять. А лікарі дають сестрі не більше двох тижнів, - Оксана зітхнула. - Вибачте, що я вам все це розказую.
Артем увімкнув двигун:
- Куди треба їхати?
...Артем зупинився на стоянці біля лікарні.
- Я хочу вибачитися за ту ситуацію на дорозі,
- сказала Оксана. - і за те, що я вам погрожувала.
- Забудьте. Бажаю вашій сестрі швидкого одужання.
- Дякую.
...Артем закинув ноги на стіл і задумливо дивився у вікно свого офісу, з якого відкривався чудовий краєвид центру міста. Рвучкий вітер обсипав скло дрібними краплями дощу. В кабінет увірвався задоволений Віктор.
- Погодився! - сказав він, впавши на стілець і кинувши на стіл тоненьку папку. - Прохоренко готовий продати завод за три мільйони завтра о десятій. Підпиши це, щоб зняти готівку.
Артем знехотя опустив ноги і відкрив папку. Довго її вивчав, а потім подивився на Віктора:
- П'ятдесят тисяч євро, скільки це в доларах?
Віктор здивовано знизав плечима:
- Приблизно шістдесят. А, що?
Артем підійшов до прихованого в стіні сейфу, набрав код і витяг звідти шість пачок американської валюти, обтягнутих банківською стрічкою. Потім подумав і дістав ще одну. Гроші він склав у шкіряний портфель і пошов до виходу.
- Чекай! - Віктор показав йому тонку папку з банківськими документами.
- Зустрінемось завтра у нотаріуса, - сказав Артем, недбало розписуючись.
Стілець був незручним, а в лікарняному коридорі стояв стійкий запах ліків і хвороб. Коли Оксана підійшла, він підвівся.
- Це ви? - сказала вона.
Артем помітив, що вона нещодавно плакала. Її голос тремтів.
- Я приніс решту грошей.
- Дякую, - вона втомлено сіла на стілець. - На жаль, це вже не має значення. Донор відмовився від операції. Пошуки нової нирки займуть багато часу... Моя сестра помре.
Артем мовчав якусь мить. Потім торкнувся її плеча:
- Проведіть мене до цього німецького лікаря.
Він постукав і відчинив дерев'яні двері. У кабінеті за столом сиділо двоє чоловіків у білих халатах і жінка в сірому светрі.
- Мені потрібен пан Кройф, - сказав Артем англійською. Оксана попередила його, що професор знає цю мову.
- Це я, - сказав чоловік років шестидесяти, з сивиною. - Чим можу допомогти?
- Я з приводу вашої пацієнтки, якій потрібна пересадка нирки.
На обличчі професора з'явився легкий смуток. Він підійшов до Артема:
- Слухаю вас?
- Яка сума необхідна для порятунку пацієнтки?
- Справа не в грошах. Нирку не можна купити в супермаркеті або замовити через Інтернет.
- Отже, треба знайти донора?
- Так.
...Перед очима все пливло. Голова йшла обертом. В горлі пересохло, ніби в африканській пустелі. Артем обережно повернув голову. Біля вікна сиділа Оксана і читала маленьку книжку в синій обкладинці.
- Пити хочу, - він не впізнав власного голосу.
Від несподіванки Оксана здригнулася.
- Нарешті ви прокинулися.
- А був інший варіант?
- Жартуєте. Це добре, - вона дала йому пити.
- Як сестра? - запитав Артем.
- Все добре. Завдяки вам. Вона з мамою в сусідній палаті.
- Прекрасно.
- Ми не знаємо, як вам віддячити. Якби не ви... -
- Облиште і не переймайтеся. Добре, що моя нирка підійшла.
Деякий час вони мовчали, слухаючи шум молодого листя на деревах за вікном.
- Можна спитати? - сказала Оксана.
- Ви ж не відчепитесь. То питайте вже.
- Моя сестра вам ніхто. Чому ви віддали їй свою нирку та ще й оплатили операцію?
Артем помовчав, а потім відповів:
- Хотів дізнатися ваш номер телефону.
- Я зайду пізніше, - усміхнулася Оксана.
Вона поклала на тумбочку "Новий заповіт" і пішла до дверей.
- До речі. Сьогодні ж Пасха, - сказала Оксана, зупинившись. - Христос воскрес!
- Воістину воскрес! Здається, так кажуть?
Оксана кивнула і зачинила двері.
Декілька хвилин Артем просто лежав і дивився у стелю. Потім взяв "Новий заповіт" і відкрив там, де була маленька закладка. Червоним олівцем були підкреслені слова: "Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх".
Квітень 2016 р.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|