Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при діїнаних)вибухати.

Ознаками, заякими можна визначити предмет як вибухонебезпечний, є характерна форма предмету (видовжена форма снаряду); наявність електричних дротів, що стирчать з предмету або тягнуться до нього; дивні звуки, які лунають з предмету (цокання годинника, шипіння, виділення газу тощо); світлові сигнали, які подає предмет (мигання лампочки).

Згідно ст. 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Закон надає фізичній особі право призначити спадкоємців шляхом складання заповіту та розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій погляд.

Значення заповіту полягає в тому, щоб визначити порядок переходу всього майна або його частини, майнових прав та обов’язків до певних осіб, який буде існувати після смерті заповідача.

Про Ювенальну Юстицію, мабуть, чули всі, або більшість. З цим, напевно, жартувати не варто (якщо, звісно, длч вас важливі ваші діти).

В нашій країні впроваджуються ювенальні технології. Законодавчо закріплюються принципи жорсткого контролю над сім'ями, істотно розширюються можливості відібрання дітей у їх батьків.

Інформація щодо прав військовозобов 'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, резервістів, а також військовослужбовців, прийнятих на військову службу в добровільному порядку (за контрактом)

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Розділом II зазначеного Закону встановлені права військовослужбовців щодо:

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру абоїх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

До реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції надходять звернення громадян щодо отримання інформації з ресстру речових прав на нерухоме майно, тому повідомляємо наступне.

Інформація з Державного реєстру прав надається державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав (далі - державний реєстратор) у формі витягу, інформаційної довідки та виписки згідно Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868

Відповідно до пункту десятого Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними.

Однак, у разі здійснення з земельною ділянкою будь - яких правочинів наявність кадастрового номеру є істотною умовою відповідно до вимог статті 132 Земельного кодексу України.

Невчасне звернення до суду є частою причиною неможливості відстоювати громадянами свої права в судових інстанціях.

Адже у вітчизняному законодавстві визначено певні строки, впродовж яких особа має право звернутися до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки в цивільному судочинстві називають «позовною давністю».

Трапляються випадки, коли бабуся чи дідусь мешкає в селі й хоче оформити договір дарування власного будинку. Однак через погане самопочуття самостійно їхати в місто і оформляти всі потрібні документи не має можливості.

Що ж робити в такому випадку?

Як засвідчила практика, частина осіб, які визнані потерпілими у кримінальних провадженнях, по яких проводиться досудове розслідування слідчими слідчого відділення Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, знають і користуються своїми правами як потерпілого, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, але, на жаль, вони інколи не додержуються покладених на них обов'язків, що передбачені ст. 57 Кримінального процесуального кодексу України.